шийка

-и, ж.

1) Зменш.-пестл. до шия.

2) Вузька частина якогось предмета. || Деталь у струнних інструментів, що прикріплена до корпусу і підтримує гриф.

3) Верхня звужена частина посуду.

4) Частина стовбура, стебла рослини, де коренева система переходить у надземну. || Місце переходу стебла в колосок (перев. у злаків).

5) Хвостова частина річкового рака, в якій міститься його черевце.

••

Ши́йка зу́ба — частина зуба між коронкою і коренем, охоплена яснами.

Ши́йка ма́тки анат. — нижня звужена частина матки.